В  день вшанування жерт Голокосту 27 січня у НВК «Якимівська гімназія» відбувся виступ лекторської групи учнів 10-А класу у складі: Гоги Юлії, Агаркової Карини, Говді Юлії, Гончарук Ольги під керівництвом вчителя історії Гарбузової С.А.   

   Учнями була  підготовлена  інформація про антисемітську політику яку  здійснювала нацистська Німеччина в роки Другої світової війни, в історії вона отримала назву «Голокост». Ця подія є жахливою, адже представляє собою першу спробу знищення цілого народу на расовій основі. Це було найважливішим елементом державної політики Німеччини.

   Учні розповіли як політика геноциду втілювалась в життя на території України. Як у період окупації Києва німецькими військами Бабин Яр був місцем масових страт і поховань, величезною братською могилою, де тільки згідно з офіційними даними загинуло понад сто тисяч осіб — військовополонених, євреїв, циган, комуністів, підпільників, моряків Дніпровського загону Пінської військової флотилії, партизанів, націоналістів, заручників... Всіх, хто вважався «ворогом Третього рейху».

      26 вересня 1941 р. відбулася нарада, на якій розглянули заходи щодо ліквідації єврейського населення міста. Визначили місце розстрілу — Бабин Яр, один з найбільших на території Києва ярів.  28 вересня було розклеєно по всьому місту понад 2 тисячі оголошень з наказом про збір всього єврейського населення 29 вересня 1941 року на розі вулиць Мельникова і Дехтярівської. Вранці 29 вересня тисячі євреїв прийшли до зазначеного в наказі місця, де були жорстоко знищенні. За два дня 29-30 сентября 1941 г. німці, під командуванням штандартенфюрера Пауля Блобеля, вбили в Бабином Яру 33 771 людини – майже все єврейське населення Київа. В результаті політики «остаточного вирішення єврейського питання» в Європі загинуло 6 млн. осіб.

        Завершаючи свій виступ учні підкреслили, що події Катастрофи це був кривавий урок історії, який повинен проникнути в свідомість людства. Спогади тих, хто до сьогодні лишився в живих, носять відбитки геноциду на своїх тілах і в своїх душах, повинні і будуть передаватись нащадкам. І саме ми  сьогоднішнє покоління відповідальні за цю пам’ять.